Пам'ятка

«Дії під час незвичайних ситуацій»

Як діяти, якщо в домі відчувається запах газу?

1.         Слід відчинити вікна і двері, щоб зменшити концентрацію газу в приміщенні.

2.         Не вмикай світло (якщо маєш у кишені сірники або запальничку, краще одразу викинь їх, щоб випадково не запалити).

3.         Якщо витік газу стався через те, що конфорку загасила вода, яка кипіла на плиті, закрий конфорку. Ніколи не залишай увімкнену плиту без нагляду.

4.         Якщо запах газу відчувається, коли конфорки горять, перекрий вентиль на газовій трубі. Не вмикай конфорки, поки плиту не полагодять.

5.         Якщо запах газу відчувається, коли плиту вимкнено, а вентиль перекрито, вийди з квартири і, скориставшись телефоном за її межами, виклич службу газу.

6.         Повідом своїх батьків про те, що сталося.

Як діяти, опинившись під завалом зруйнованого будинку:

1.       Поклич на допомогу.

2.       Якщо хтось відгукнувся, повідом, де ти знаходишся і що з тобою сталося. Спокійно чекай, поки розберуть завал.

3.       Якщо тебе ніхто не чує, спробуй звільнити руки і ноги.

4.       Відтак роздивись, якими предметами тебе завалило.

5.       Якщо вони не надто важкі, обережно почни розбирати завал. Намагайся не зачепити те, на чому все тримається.

6.       Якщо не бачиш, чим тебе завалило, або предмети, які на тебе впали дуже важкі, терпляче клич на допомогу кілька годин.

7.       Якщо ніхто не чує, почни дуже обережно розбирати завал.

8.         Звільнившись, оглянь себе. Якщо необхідно, надай собі першу допомогу: зупини кровотечу, зафіксуй зламану кінцівку.

9.         Якщо не маєш змоги вибратися з будинку, намагайся сповістити про себе (якщо є можливість телефоном мобільного зв'язку або пейджером; стукай по трубах або батареях опалення; голосно клич на допомогу).

10.     Очікуючи допомоги, намагайся уникати переохолодження: постели щось на підлогу, ляж на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягни до грудей.

 

"Спілкування з тваринами"

Спілкування з тваринами - приємне, цікаве і навіть необхідне. Але воно може бути й небезпечним. Тому потрібно знати деякі правила.

СОБАКА

Це дуже цікава, розумна та життєрадісна тварина. Вона має вуха, очі, ніс, чотири лапи та хвіст. А також дуже гострі зуби.

З нею можна гратися, але завжди треба пам'ятати, що:

1. Собака насамперед мисливець, тому ніколи не тікай від нього - пес може подумати, що тебе треба ловити і побіжить за тобою. Навіть якщо ти боїшся собаки, не показуй йому цього, бо собака не любить боягузів і може вкусити тебе.

2. Якщо ти хочеш погладити чужого собаку, запитай дозволу у її хазяїна. Гладь його обережно і повільно, бо деякі собаки бувають дуже нервові і їх дратують різкі рухи.

3. Не годуй чужих собак і не зачіпай їх під час їжі або сну - вони можуть розгніватись. Адже тобі теж не подобається, коли тебе будять або забирають у тебе улюблені цукерки.

4. Не наближайся до великих псів. їх часто вчать кидатися на людей, які близько підходять.

5. Ніколи не давай собаці їжу з руки - він може ненароком хапнути тебе за руку.

6. Не махай на собаку палицею - це може йому не сподобатись і він тебе вкусить.

7. По вулицях бігає чимало безпритульних собак. ПАМ'ЯТАЙ, що вони часто бувають хворі і злі. Не зачіпай їх, пси можуть покусати тебе, після чого ти можеш тяжко захворіти.

8. Якщо тебе вже вкусив собака, відразу скажи про це батькам, навіть якщо тобі не дуже боляче.

9. Після кожного спілкування з собакою обов'язково помий руки з милом.

КОТИ

Коти - маленькі, гарненькі, лагідні тварини. Але й вони бувають небезпечні, адже мають гострі кігті та зуби.

Тому ЗАПАМ'ЯТАЙ:

Не можна робити такі речі:

•         тягати кота за хвіст або наступати на нього;

•         тягати за вуса і вуха;

•         гладити проти хутра;

•         наступати на лапи;

•         лякати;

•         не можна брати кота у ліжко. На ньому можуть бути різні комахи, вони можуть покусати тебе;

•         після спілкування з котами мий руки з милом.

 

ВОГОНЬ - ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

Вогонь здавна є другом людини. Він допомагає їй обігріватися і одягатися. З його допомогою людина варить метал, готує собі їжу. Вогонь рухає техніку, допомагає людині проникнути в таємниці космосу.

Але вогонь може стати і жорстоким ворогом, якщо з ним необережно поводитись, він виходить з-під контролю людини, може знищити міста і села, будинки, ліси, урожаї, все, що зустрінеться на його шляху. Часто у вогні пожеж гинуть люди.

Приблизно кожна шоста-восьма пожежа в нашій країні виникає від пустощів дітей, від їхнього невмілого, необережного поводження з вогнем. Кожен п’ятий, що загинув під час пожежі – неповнолітній. На протязі 2007 року в області сталося  619 пожеж. З них 41 випадок -  з вини дитячих пустощів. За цією статистикою – трагедії багатьох людей, збитки державі у мільйони гривень. Але не виміряти гіркоту втрат, коли у вогні гинуть діти.

Причинною пожежі можуть стати залишені без нагляду увімкнуті електроприлади: якщо електрокамін чи праску залишити увімкнутими без нагляду, вони перегріваються і від них можуть загорітись домашні речі. Щоб цього не трапилось, нагрівальні електричні прилади слід встановлювати на вогнетривкі підставки і своєчасно вимикати.

Проте, якщо вже так трапилось, що виникла пожежа, то школярам слід дотримуватись наступних правил:

-         якщо пожежа виникла у приміщенні, не слід лякатися і ховатися;

-          при виникненні у домашніх умовах, коли вогонь ще не набрав сили, слід швидко залити його водою, накрити щільним покривалом з натуральної тканини, засипати піском;

-         коли в приміщенні з’явилось багато диму, то слід пробиратись до виходу повзучи;

-         якщо в приміщенні є маленькі діти, треба негайно вивести їх на вулицю;

-         не гаючи часу, повідомити про пожежу комусь із дорослих;

-         якщо поблизу немає дорослих, то дитина сама повинна викликати пожежну команду за телефоном „01”, повідомити місце пожежі, назвати своє ім’я, вулицю, номер будинку чи квартири.          

                                               

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Красива і багата земля України. Рясніє вона корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та хлібами. Але земля нашої країни ще таїть неждану небезпеку. Майже шістдесят років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все не перестає воювати.

На жаль, в Україні ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на іржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт залишається фактом - декілька загиблих у рік - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

До речі, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди.

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.


Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, в школу.

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів війни.


Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже кожного дня ми чуємо про здійснення терористичних актів у яких гинуть люди. Більшість цих актів проходить з використанням вибухових пристроїв. І це, як правило, саморобні, нестандартні пристрої, які складно відшукати, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, як правило, поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, ніби випадково, залишають в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, дійсно забутої розсіяним пасажиром в трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни – пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

От чому вимагають особливої уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них несе небезпеку, але є кілька ознак, що дозволяють запідозрити вибуховий пристрій.


Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль здається безхазяйним;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися «в цьому місці і в цей час», не залишайте цей факт без уваги.

Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чия вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку у ваше відділення міліції.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

При виявленні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

2. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

 

Заходи безпеки на льоду

Навряд чи знайдеться людина, яка не знає, що на початку зими перший лід на водоймах дуже небезпечний. Тому неприпустимо виходити на лід, поки він не набере необхідної міцності. І перш, ніж ступити на лід, необхідно дізнатися про його товщину. Слід пам’ятати що товщина льоду в різних місцях річок та озер може бути різною. Утворюються промоїни на річках з швидкою течією і в місцях, де б'є джерельна вода або впадають струмки, на великих площах підмивають лід теплі води, що скидаються у водоймища промисловими підприємствами, слабкий лід в місцях, де в нього вмерзнули гілки дерев, очерет, дошки або інші предмети та у гирлах річок і приток, де міцність льоду ослаблена течією.

Міцність льоду можна визначити візуально.

  По льоду можна вільно пересуватися одному пішоходу, якщо він синюватого або зеленуватого кольору з товщиною не менше 5-7 см. Лід блакитного кольору – найміцніший. Молочний, білого кольору лід удвічі слабший прозорого. Він утворюється під час морозної погоди із снігопадами.  Такий лід ламається без застережного потріскування. Ніздрюватий лід - замерзлий під час завірюхи сніг - ще більш небезпечний. Ділянки такого льоду треба неодмінно обходити.

Тонкий лід хрустить під ногами. Якщо поверхня льоду не покрита снігом, можна спостерігати, як під ногами утворюються радіальні тріщини, що розходяться у всі сторони. Якщо на льоду видні ще і кільцеві тріщини, значить, міцність його на межі, він може проломитися у будь-який момент.

Трапляється, що після сильних морозів наступає тривала відлига, лід стає неміцним, ламається вітром, відноситься до берега. Там утворюються його безладні нагромадження. При похолоданні крижини змерзаються  нерівномірно, а іноді лише скріпляються тонким свіжим льодом. Ці місця особливо небезпечні, оскільки лід ламається раптово, а крижини перевертаються.

Міцність льоду різко зменшується з підвищенням температури. Так, наприклад, міцність льоду при температурі 0°С в 10-12 разів менше ніж при температурі мінус 5°С. В стійку морозну погоду лід завтовшки 5-7 см витримує одну людину; завтовшки 8-10 см - двох людей, що стоять поряд. Невеликими групами в 5-7 чоловік можна збиратися на льоду, якщо його товщина не менше 15 см. Для масового катання на ковзанах безпечним вважається лід товщиною 25 см, а масові переправи автотранспорту організовуються при товщині льоду 35-43 см.

Весняний лід теж підступний, не прощає щонайменшої помилки. При однаковій товщині він у декілька разів слабший зимового. З підвищенням температури лід підтає і зверху, і знизу, особливо на течії. Дуже небезпечний лід у чагарників очерету, рогоза, у корчів: він не витримує людину і ламається раптово, без тріску.

  • Щоб уникнути нещасних випадків, необхідно знати та виконувати основні правила поведінки на льоду:
  • При переході замерзлої водойми необхідно користуватися обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись, необхідно намітити маршрут та переконатися у міцності льоду за допомогою жердини.
  • Міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те ж місце) якнайдалі попереду себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг.
  • Небезпечні місця на льоду, як правило, темніші інших, небезпечний каламутний, ніздрюватий, мало прозорий і білий лід. Одним з самих небезпечних місць вважається спуск на лід - в смузі його "примикання" до суші часто бувають тріщини. Особлива обережність потрібна після снігопадів (коли під шаром снігу не видно тріщин, ополонок) та в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками, теплими стічними водами промислових підприємств, що впадають у водойму.

 

  • Переправлятися краще групою, дотримуючись дистанції один від одного 5-6 метрів. Будьте готові надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.
  • Користуватися майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна біти не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
  • Лижникам перед виходом на лід рекомендується зняти петлі лижних палиць з рук і лямку рюкзака з одного плеча, а також розстібнути кріплення лиж. Ці приготування забезпечать свободу рухів у разі несподіваного провалу під лід. Відстань між лижниками не повинна бути менше 5-6 метрів. Під час руху лижник. який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
  • Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена), роблячи перші кроки, не відриваючи ніг від поверхні льоду. Не панікуйте, не біжить назад.

                                            

Надання допомоги потерпілим на льоду

 

Що ж робити, якщо ви провалилися у воду? Головне - не панікувати! Перш за все, треба постаратися подолати відчуття безвихідності свого положення (доречи, як і у будь-якій іншій екстремальній ситуації). Важливо зберігати стан відносного спокою, щоб зменшити втрату тепла. Вважається, що при температурі води +10 градусів в промоклому одязі людина, що вміє плавати, здатна проплисти 1500 м.

  • Постарайтеся відразу широко розкинути руки, щоб не зануритися під воду з головою.
  • Не кричіть, якщо поряд нікого немає, - ви тільки дарма витратите сили. Краще спробуйте, не обломлюючи кромку і не роблячи різких рухів, вибратися на твердий лід. Спробуйте "закинути" на його край ноги, перенести тяжкість тіла на широку площу опори і потім, не підіймаючись, відповзти або перекотитися подалі від небезпечного місця.
  • Не рекомендується скидати зайвий одяг, якщо він не створює негативної плавучості (тягне на дно). Навіть повністю промоклий одяг захищає від надмірного охолодження.

Щоб зменшити втрату тепла організмом, фахівці радять притиснути руки і ноги до тулуба (“поза ембріона”) – завдяки цьому людина може протриматися у 10-градусній воді близько 4 годин.

Вода, що виплеснулася з пролому, швидко робить лід слизьким і утрудняє роботу рук. Треба взяти за правило: на зимову водойму брати з собою пару великих цвяхів. За допомогою них легше буде підтягнутися на поверхню льоду.

 

Якщо на ваших очах людина провалилася під лід - негайно крикніть йому, що йдете на допомогу. Це заспокоїть постраждалого і додасть йому сили. Приверніть увагу інших людей до того, що трапилось, якщо є мобільний телефон зателефонуйте на “01” і викличте рятувальників.

У тому випадку, коли крім Вас інших людей на березі немає, спробуйте врятувати потерпілого. Але пам’ятайте, що надання допомоги людині, яка провалилася під лід, - надзвичайно небезпечна справа, яка потребує зібраності та виваженості у діях.

$IMAGE10

  • Без потреби не виходьте на лід. Дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
  • Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, мотузку, зв’язані паски тощо. Краще закріпити мотузку на березі, обв’язавши її за дерево. Якщо не вистачає довжини мотузки, міцно тримаючись за її кінець однією рукою, протягніть потерпілому другу руку (або палицю чи жердину).
  • Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами– так буде легше витягнути його з ополонки.
  • Якщо допомогти потерпілому дистанційно неможливо, наближайтеся до ополонки тільки поповзом, інакше у воді опинитеся обидва. Краще під себе підкласти який-небудь дерев'яний предмет - дошку, лижі, палиці - для збільшення площі опори. Кидати потерпілому мотузку, зв'язані ремені, шарфи, лижі або інші довгі предмети потрібно за 3-4 метри від ополонки. Підповзати до краю її неприпустимо!
  • Якщо неподалік опинилося декілька чоловік, то рекомендується лягти на лід ланцюжком і, тримаючи за ноги один одного, просуватися до пролому!
  • Коли ви витягли потерпілого з ополонки, не дозволяйте йому підійматися на ноги. Умовте його повзти за вами до берега
  • Після того, як потерпілий опиниться на березі, викличте “швидку допомогу”, надайте йому першу допомогу, необхідну при переохолодження організму.

 


uCoz