Конвенція ООН про права дитини

 

 

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.
Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські пра­ва. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголо­шеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.
Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини.

Кожна дитина має правo
 

  • на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духов­ного, морального та соціального розвитку;

  • на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з бо­ку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;

  • на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижу­ють гідність людини, видів дій чи покарання;

  • на захист від будь-якого покарання;

  • на захист від сексуальних домагань;

  • на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

  • на свободу думки, совісті, віросповідання;

  • на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю корес­понденції.

Коли права дитини порушуються

 

  • Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я, « Коли її потреби ігноруються.

  • Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.

  • Коли порушується недоторканність дитини.

  • Коли дитину ізолюють.

  • Коли дитину залякують.

  • Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.

  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й по­чуття.

  • Коли її особисті речі не є недоторканними.

  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.

  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей

Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушу­ються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
 
Як дитина реагує на порушення прав
 

  • їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).

  • її турбує особиста безпека й любов до неї.

  • Вона часто буває в поганому настрої.

  • Може втекти з дому

  • Може вживати наркотики або алкоголь.

  • Може заподіяти собі смерть.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

 

  • Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

  • Забезпечити її фізичну безпеку.

  • Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

  • Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та ін­ших людей.

  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.

  • Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особли­вості.

  • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

Пам’ятайте!
Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність. 


Вгору
uCoz