Історія школи

       Історія Білицької загальноосвітньої І-ІІІ ступенів №1 починається з ІІ-ї половини ХІХ ст. Перші згадки про школи у Біликах зустрічаються в архівних документах ХІХ ст.: «У містечку Білики Кобеляцького повіту в 2-й половині ХІХ століття працювали три церковно-парафіяльні школи: Миколаївська двокомплектна, Подільська та Підгірська однокомплектні. Навчання в школах проводили по 1 учителю».
       У 1914 році в Біликах в спеціально збудованому будинку земство відкрило вище початкове училище. 
       Після громадянської війни у приміщенні Білицького міністерського училища було відкрито семирічну школу.
       У 1920 – 1924 рр. із Полтави в містечко Білики восени 1920 року була переведена учительська семінарія, котру невдовзі перейменували на Білицькі вищі педкурси імені Бориса Грінченка із 4-річним терміном навчання. Очолював ці курси професор Григорій Григорович Ващенко. На базі Білицької 7-річної школи студенти педкурсів проходили практику. 1924 року відбулися випускні екзамени вчителів 1-4-х та 5-7-х класів. Останніх слухачів з’єднано з Полтавським педтехнікумом ім. М. Драгоманова восени 1924 року.
     З 1936 року 7-річка реорганізована у Білицьку трудову середню школу (нині там знаходиться Білицька ЗОШ І-ІІ ступенів №4 імені Героя Радянського Союзу Ф.І.Марченка). Навчання поєднувалося з трудовим вихованням. Для цього при школі були відкриті столярна та слюсарна виробничі майстерні.

 

      У роки війни під час окупації приміщення школи були розорені та спалені. Одразу після звільнення території району від німецько-фашистських загарбників була організована робота по відновленню навчання.  Не зважаючи на те, що ще йшла війна, Білицька середня школа відновила роботу 5 листопада 1943 року. На той час у школі працювало 13 вчителів, які навчали 276 учнів. Навчання було у 2 та 3 зміни. У вечірній час за парти сідали дорослі. За активної допомоги місцевої влади та громадськості щороку проводились ремонтні роботи для забезпечення належних умов для навчання дітей.
     У повоєнний період директорами середньої школи працювали Моложава Наталія Михайлівна (обиралась депутатом Верховної  Ради УРСР 1956-1964 рр.), Хоманько Яків Єфимович.

     1 вересня 1957 року відкрилося нове приміщення середньої школи, і в новобудову в’їхали і учні, і згуртований педколектив, який очолював Ковтун Микита Андрійович.

        За ініціативи першого директора цукрового заводу Костенка Василя Васильовича за кошти Міністерства харчової промисловості була збудована нова школа на 320 учнів, яка  була  розташована  у  самому центрі, поблизу цукрового заводу і молоко-консервного комбінату.
       У школі був створений хор учителів. Його керівником та диригентом був Шаповал Микита Климович, талановита, творча людина. До хорового колективу пізніше були залучені учні школи. Хор виступав перед біличанами на святах, неодноразово брав участь у районних та обласних оглядах художньої самодіяльності.
      Велику увагу у школі приділяли естетичному вихованню учнів. З цією метою при школі був створений гурток юних художників. Навчав мистецтву малювання Курлович Василь Архипович.

 

      У 1962 році в школі була створена «Кімната юного художника», де нараховувалось біля ста кращих художніх робіт учнів. А в 1968 році кращі роботи юних художників Білицької середньої школи № 1 експонувалися на Всесоюзній виставці в Москві. З кожним роком експозиція кімнати поповнювалася, і виникла необхідність у  розширенні приміщення. Так 16 грудня 1972 року відбулося урочисте відкриття першого шкільного художнього музею, експозиція якого у 1982 році була перенесена до щойно відкритого Білицького музею історії та художньо-ужиткового мистецтва.
       Оскільки у Біликах ще не було музичної школи, при середній школі № 1 у 1958 році створюється музичний гурток. Усі бажаючі могли навчатися грі на баяні. Керівником гуртка був Сидоренко Володимир Гаврилович, учитель музики. Згодом на базі школи відкрито  філіал Кобеляцької дитячої музичної школи, де навчалися діти грі на духових та клавішних музичних інструментах. Філіал проіснував до 1973 року і  набув статусу Білицької дитячої музичної школи.
      Першим директором середньої школи № 1 був Ковтун Микита Андрійович (1951-1962 роки). Він закінчив Полтавський педагогічний інститут за фахом учителя 
історії. При ньому школа переїхала у нове приміщення. Було облаштовано шкільне подвір’я, закладені тротуарні доріжки, посаджені дерева та ін. 
1962-1963 роки – Жовтяк  Олександр Дмитрович, заслужений учитель УРСР, відмінник освіти СРСР, відмінник народної освіти УРСР. У школі введено професійне навчання “Будівельна справа”. Разом з атестатом про повну середню освіту випускники одержували посвідчення будівельника. Руками учнів школи були збудовані приміщення їдальні та теплиця.
       1963-1977 роки – Петрунець Олександр Григорович. Закінчив Черкаський педагогічний інститут за фахом учителя фізики і математики. У школі викладав фізику і креслення. Відмінник народної освіти УРСР. За його керівництва створено шкільний художній музей. 
      1977-1986 роки – Хомякова Зінаїда Семенівна. Закінчила Полтавський педагогічний інститут за фахом учителя історії. Відмінник народної освіти УРСР. У школі введено професійне навчання старшокласників, яке здійснювалося на базі Кобеляцького цукрового заводу за спеціальностями: апаратник, сатуратчик, токар, викладалася автосправа.
     1986-1995 роки – Пісковий Василь Іванович. Закінчив Харківський державний університет, за фахом фізик. У школі викладав математику та інформатику. Продовжено шефські зв’язки з цукровим заводом. У 1989 році початкові класи розміщено у приміщенні колишньої контори цукрового заводу, що дало змогу перейти на однозмінне навчання.
        У 1992 році відкрито перший комп’ютерний клас, який власними руками облаштував Василь Іванович. Створено клуб КВК. У тому числі і учительська команда “Веселий Остап” (директор був членом команди КВК). Новий імпульс для розвитку учнівської художньої самодіяльності дав танцювальний колектив “Візит” (худ.керівник Попова Ольга Михайлівна).
        Помічниками директорів школи у здійсненні навчально-виховного процесу в різні роки були заступники з навчально-виховної роботи: Гешев Михайло Григорович (1956-1967р.р.), Хомякова Зінаїда Семенівна (1967-1977 р.р.),     Штепа Ліна Андріянівна (1977-1985 р.р.),  Зубко (Габрієль) Ольга Іванівна          (1985-1988 р.р.), Рябуха (Світлична) Таміла Леонтіївна (1988-1993 р.р.) та    Чуб Ганна Миколаївна (з 1993 року). Школа  традиційно забезпечувала високий рейтинг участі учнів в районних та обласних етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад. 
      У 1967 році в школах вводиться посада організатора виховної роботи. Ними працювали Макогон Володимир Семенович (в майбутньому директор Білицької неповної середньої школи №3), Черняєва Галина Іванівна, Залюбовський  Анатолій  Сергійович, який пізніше став заступником директора з виховної роботи (посаду перейменовано з 1997 року). З 1999 року цю посаду обіймає Барбі Марина Володимирівна.
 

     При  Білицькій середній школі № 1 довгий час працювала вечірня школа робітничої молоді (до 1974 року).  Її  директором був  Хмара Олексій Олексійович.  Заняття проходили 4 рази на тиждень і розпочинались о 18.00 годині. У розкладі було по 6 уроків. У 90- роках школа була реорганізована у заочне відділення, яке проіснувало до 2014 року.
        На високому рівні у школі з перших днів її існування було поставлене фізичне виховання. При цукровому заводі були створені дві футбольні команди під загальною назвою «Сокіл»: до складу юнацької збірної входили учні старших класів школи. У 50-60-х роках ініціаторами та аматорами створення спортивних команд були учителі фізкультури та допризовної підготовки Гаврик Петро Якович, Танцюра Юрій Кіндратович, Бурлаков Ілля Максимович.
         У 70-х роках їх естафету підтримав і продовжив Жук Олексій Григорович. Його учні – багаторазові  чемпіони України, області, району з легкої атлетики, 5-тиборства «Дружба», шахів, шашок, футболу. За вагомий внесок у розвиток фізкультури і спорту в селищі Жуку О.Г. присвоєно звання Почесного громадянина селища Білики. 
      Щоліта на базі школи функціонував піонерський табір “Дружба”, у якому оздоровлювались діти з усієї області. Засновником табору був цукровий завод і утримувався він на профспілкові кошти працівників харчової промисловості.
         Піонерська організація при Білицькій семирічній школі була утворена у 1925 році, до якої приймали дітей робітників і селян віком від 10 до 14 років. У свій час наставниками піонерів були Писаренко Афанасій Іванович (1926-1930 рр.), Кость Микола (1934-1936 рр.), Бабенко Зінаїда Олександрівна (1945-1946 рр., по сумісництву працювала учителем історії та Конституції), Гресь Віра Порфирівна (1946-1949 рр.), Волочай З.Д. (1951-1952 рр.), Горбань (Дубовик) Наталія Григорівна (1952-1957 рр.). З 1958 р. по 1967 р. у школі починає працювати старшою піонервожатою Васюта Ніла Луківна. Її ім’я стає відоме не лише в районі, а й в області. Адже Білицька школа стала школою передового досвіду не тільки з піонерської роботи, а й з естетичного  виховання. 
         Її  естафету продовжили  Шпірка Тетяна Павлівна (1968 -1969 рр.), Портяна Людмила Іванівна (1970-1972 рр.), Баєва Надія Іллівна (1972-1980 рр.), Іванченко Валентина Іванівна (1980-1987 рр.), Барбі Марина Володимирівна (1987-1999 рр.), з 1997 р. посаду перейменовано на «педагог-організатор»). З 1999 року цю посаду обіймає Нішкур Алла Володимирівна.
          Нині гордістю школи є піонерська організація, яка нараховує майже 100 піонерів різних вікових груп. Діти працюють згідно з програмою діяльності Всеукраїнської дитячої організації ФДО (СПОУ) «Я – Родина ¬¬– Батьківщина»,  власної програми «Віночок».  Піонери школи  - постійні   учасники селищних урочистостей. Стало доброю традицією проводити благочинні акції: «Допоможи ближньому», «Передай добро по колу», «Благодійний концерт», шефствувати над ветеранами. 
         Високого звання “Відмінник народної освіти” удостоїлись учителі школи: Петрунець Олександр Григорович, Кучер  Лідія Василівна, Камінецька Віра Олексіївна, Дубовик  Наталія Григорівна,  Хомякова Зінаїда Семенівна.
          Славу школи в усі часи примножували і примножують учительські династії : 

  •     Ковтун Микита Андрійович, Ковтун Юлія Федорівна та їх донька Ковтун  (Горбенко) Світлана Микитівна,  
  •     Макогон  Володимир Семенович та його донька Макогон Вікторія Володимирівна; 
  •      вчителі математики Зінич Євген Якович та його донька Фепа Ольга Євгенівна;  
  •     Габрієль Ольга Іванівна та її донька Габрієль (Бабенко) Вікторія Богданівна; 
  •     Дубовик Наталія Григорівна та її донька Дубовик (Стогній) Людмила Миколаївна;
  •      учителі фізичної культури Жук Олексій Григорович та його син Сергій Олексійович; 
  •     Іванченко Олена Петрівна та її донька Сухар Валерія Анатоліївна.

       1 вересня 2007 року на честь 50-річчя з дня відкриття нового приміщення середньої школи № 1 було урочисто відкрито музей історії школи. Експонати музею зібрані пошуковцями школи протягом багатьох років, а сам музей оформлено руками учителів школи. 26.11.2010 р. Головним управлінням освіти і науки Полтавської області видано Свідоцтво № 17-189 про реєстрацію музею історії школи.
        За роки 1958-2015  школою було випущено    3757  випускників.  97 із них нагороджено Золотими і 80 – Срібними  медалями. Серед випускників школи багато шанованих людей в районі, області, Україні та за її межами:
     1. Недашковський Микола Олександрович – професор, доктор фізико-математичних наук, зав. кафедрою вищої математики Тернопільського фінансово-економічного інституту. Американським біографічним інститутом (АВІ) його прізвище внесено в реєстр видатних особистостей світу. Член спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України (м.Львів). Член програмного комітету міжнародної наукової конференції «Питання оптимізації обчислень», яка регулярно працює з 1969 року. В даний час працює на посаді професора Інституту прикладної інформатики і механіки Університету Казимира Великого (м.Бидгощ, Польща).
       Книги і монографії:
        1.    М.Недашковський. Microsoft Office для економістів. -Тернопіль:           -1998 р. с.108 
        2.    М.Недашковський, П.Недашковський. Microsoft Office для економістів. -Тернопіль:-1999 р. 120 с.
        3.    В.К.Задирака, О.С.Олексюк, М.О.Недашковський. Методи захисту банківської інформації. Навч. Посібник, К., “Вища школа”,1999. 162 с.
        4.    М.О.Недашковський, О.Я.Ковальчук. Обчислення з  матрицями. Київ: “Наукова думка”, 2007, 294 с.
    2. Касьяненко Анатолій Сергійович – кандидат медичних наук, «Відмінник охорони здоров’я», заслужений лікар України, нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак пошани».
       3.  Лата Анатолій Тихонович –поет, історик, літературознавець.
    4. Димніч Анатолій Харитонович – професор кафедри електрометалургії і конвекторного виробництва сталі Донецького національного технічного університету. Опублікував більше 90 наукових праць у тому числі 4 навчальних посібника. Автор 10 патентів в області сталеплавильного виробництва, 2 з яких впроваджено в виробництво. Член-кореспондент Академії будівництва України.
    5. Сологуб (Зубко) Любов Олексіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та літератури, 13 років працювала заступником декана філологічного факультету Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Написала більше 150 науково-методичнихробіт з української мови та методики її навчання. У т.ч. навчально-методичний посібник для студентів факультету філології та журналістики «Методика навчання української мови в різних типах навчальних закладів», «Новітні педагогічні технології при вивченні рідної мови». Нагороджена грамотами Міністерства освіти України, Полтавської обласної ради. Занесена у мовознавчу енциклопедію.
      6. Подовжній Олександр Григорович – кандидат медичних наук, асистент кафедри лор-хвороб УМСА
   7. Чирва В’ячеслав Васильович – артист хору оперної студії при Київській консерваторії ім. П.І.Чайковського, соліст ансамблю класичної музики ім. Б.М.Лятошинського
     8. Горенко Сергій Миколайович – нагороджений медаллю «За спасение утопающих». 
     10.  Петренко Віктор Петрович — народний умілець, скульптор, його іменем названа одна з вулиць селища


Сучасна школа
     

      Матеріальна база сучасної школи складалася поступово і багато в чому поповнювалась за рахунок будівель Кобеляцького цукрового заводу, який знаходиться поруч. У 80-х роках було збудоване нове приміщення заводоуправління, а в старому двоповерховому приміщенні  розташувались початкові класи. Це дало змогу перейти на однозмінне навчання. Там же обладнано логопедичний, медичний, кабінет практичного психолога.  
      Основне приміщення школи — це двоповерхова споруда, в якій обладнані навчальні кабінети, кабінет практичного психолога та соціального педагога, шкільний радіовузол.
       З 1995 року школу очолює Іванченко Олена Петрівна. Освіта вища. Закінчила Полтавський педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка. За фахом учитель російської мови та літератури. Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005 рік), медаллю “За вагомий внесок у розвиток економічного, наукового та культурного потенціалу Кобеляччини”.
       Школа переведена на самостійне газове опалення.  У 2006 році за підтримки Українського Фонду соціальних інвестицій (УФСІ), місцевої влади і громади селища була капітально відремонтована: змінився зовнішній вигляд фасаду, був добудований ганок, замінена покрівля. До матеріально-технічної бази приєднано переданий Кобеляцьким цукровим заводом двоповерховий спортивний комплекс,  в якому розташовані ігровий зал, роздягальні, кімнати для занять важкою атлетикою, тенісом, боротьбою, відкрито хореографічний клас. 
        1 вересня 1999 року школу було перейменовано з Білицької середньої школи №1 у Білицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1.
        2002, 2003, 2007 і 2008 роки в історії школи ознаменувалися поповненням і оновленням комп’ютерної техніки.
       Нині у школі обладнано  три комп’ютерних класи, з’явились мультимедійні засоби навчання, створена база комп’ютерних навчальних програм. Усі учителі пройшли курси з опанування комп’ютерної грамотності і впроваджують інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховний  процес. 
      У жовтні 2012  року у школі відкрито новий спортивний майданчик зі штучним покриттям.  Кошти на нього виділено Полтавською обласною радою, а будувався він при великій підтримці місцевої влади та громади, учителів фізичної культури Жука С.О., Комлєва Ю.В. та працівників школи.  Посильну допомогу надавали і учні. Тепер майданчик — постійне місце спортивних змагань і тренувань не лише учнів школи, а й любителів спорту селища і району.
     Білицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 є центром освітнього округу, до якого входять:  Білицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №2, Білицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №3, Білицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4  імені Героя Радянського Союзу Ф.І.Марченка, Кустолово-Кущівська школа І-ІІ ступенів, Жуківська школа І ступеня. До неї підвозяться учні з населених пунктів: с. Жуки, с. Рубани, с. Мирне (Фрунзе), с. Куст-Кущі, з віддалених мікрорайонів селища. Підвезення здійснюється шкільним автобусом.
       У школі на високому рівні організовано навчально-виховний процес. Щороку учні школи виборюють призові місця в ІІ-му (районному) і ІІІ-му (обласному) етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін.
         Впродовж багатьох років стало традиційним проведення на базі школи районних семінарів учителів з різних дисциплін.
      З 2003 року у старших класах введено профільне навчання. Учні мають змогу глибше вивчати предмети філологічного, суспільно-гуманітарного, природничо-математичного та інших напрямів.
      На високий рівень поставлена позакласна робота. Творчі здібності учні розвивають у спортивних секціях, гуртках (рукоділля, хореографічному, образотворчого мистецтва, «Дебати» та ін.). 
       З 2008 року у школі діє гурток  «Школа безпеки» (керівник Барбі М.В.). Його члени — учасники обласних Всеукраїнських, Міжнародних змагань, неодноразові призери у різних номінаціях.
      На високому рівні національно-патріотичне виховання. У 2011 – 2012 н.р. школа внесена до обласного реєстру громадсько активних шкіл (ГАШ), активно співпрацює з іншими школами області. Учні займаються волонтерською діяльністю, проводять загальноселищні заходи, акції. Встановлено партнерські зв’язки з підприємствами і організаціями селища. Незмінними партнерами і помічниками школи є місцевий цукровий завод та ТОВ «Сільські традиції».
Щороку випускники школи поповнюють студентські ряди у вищих навчальних закладах України.  Школа підтримує зв’язки з навчальними закладами у питанні профорієнтації.


Список використаних джерел:                                                                                                                           
  Літ.: ДАПО. – Фонд Р. – 5294. Оп.1. – Спр.1,2,5,47,48,49; газета «Переможець», 1944-1956 роки, інв..№ 1590-1602; 
Архів Кобеляцького музею літератури та мистецтва: Михайловський В.Б. Наросвіта Кобеляччини на Полтавщині (1880-1990 рр.). – Кобеляки, 1992.;
 Архів музею історії Білицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Автори статті:
Іванченко Олена Петрівна, директор Білицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кобеляцької районної ради, Полтавської області, тел.+380502256489
biluku1@meta.ua, 05.08.2016 року
Чуб  Ганна Миколаївна, заступник директора  з навчально-виховної роботи Білицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кобеляцької районної ради, Полтавської області, тел.+380993699104
biluku1@meta.ua, 05.08.2016 року

Музей історії Білицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

 

Наказ про організацію та відкриття музею історії школи

 

Положення про музей історії Білицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

 

Акт обстеження музею історії Білицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

 

 

Паспорт музею при закладі освіти


Вгору
uCoz